Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звеличувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
звеличувати — чую, чуєш, Пр. Уславити, сприяти величі, славі когось … Словник лемківскої говірки
величати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Називати кого небудь шанобливим ім ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. || розм. Називати кого небудь ім ям згідно з його чином; титулувати. || ірон. Називати когось яким небудь ім ям, прізвиськом, образливим… … Український тлумачний словник
звеличати — див. звеличувати … Український тлумачний словник
звеличити — див. звеличувати … Український тлумачний словник
звеличування — я, с. Дія за знач. звеличувати 1 3) … Український тлумачний словник
звеличуватися — уюся, уєшся, недок., звели/читися, чуся, чишся і звелича/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Ставати величним, прославлятися. || Усвідомлювати своє значення. 2) тільки звелича/тися, док. Похвалитися ким , чим небудь, виявити гордість за когось, щось. 3) … Український тлумачний словник
опоетизовувати — ую, уєш, недок., опоетизува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Поетично зображувати, змальовувати кого , що небудь. || Наділяти кого , що небудь ідеальними рисами; звеличувати … Український тлумачний словник
освячувати — ую, уєш, недок., освяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості. 2) перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що небудь. 3) Скріплювати… … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
